27 березня – Міжнародний день театру.

  27 березня – Міжнародний день театру.      Серед цікавих дат березня бібліотекарі надають особливого значення міжнародному дню театра .       27 березня відзначають своє професійне свято всі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. День театру щорічно відзначають в усьому світі з 1961 року після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.      До цього свята бібліотекарі філії №6 та №17 Леонід Борозєнцев та Анастасія Дворницька на базі філії №17 підготували книжкову виставку, розглядаючи яку, читачі можуть дізнатися про українській театр, його видатні постаті та театри Вінниці.      Традиційно цей день проходить під девізом «Театри як засіб взаєморозуміння та зміцнення миру між народами».      День театру — це свято всіх працівників театру, а не тільки акторів. Тут немає другорядних професій, тому цей день відзначають також режисери-постановники, продюсери, звукоінженери, сценаристи, світлотехніки, гардеробники та білет

Поетична година «Поет живе. Ми чуєм заповіт його священний»

Поетична година
«Поет живе. Ми чуєм заповіт його священний»

(до Шевченківських днів)

    9 березня у форматі онлайн-трансляції співробітники Закладу культури "Вінницької міської централізованої бібліотечної системи" працівники бібліотеки-філії № 17 та бібліотеки-філії № 6Анастасія Дворницька та Леонід Борозєнцев до Шевченківських днів підготували поетичну годину «Поет живе. Ми чуєм заповіт його священний».


Цікаві і маловідомі факти з життя

1. Освіта Шевченка – всього 2 класи, яку отримав у церковній приходській школі. І при цьому він створив найбільш відому книгу української класичної літератури з відомою нам назвою “Кобзар”.

2. Зріст Тараса був 164, 46 см. Це відомо з формулярного списку батальонгу в Оренбурзі де проходив службу солдат Шевченко. Там зазначено, що зріст його був середнім на той час, а саме 2 аршини і 5 вершків.

3. З підручників  ми бачимо Шевченка як суворого кріпацького дядька у простій шапці і кожусі. Хоча насправді в ті роки він жив у Петербурзі і вже мав доходи і тому любив одягатися модно і сучасно. Навіть є факт з записів самого Тараса, що він з задоволенням придбав за 100 рублів плащ-макінтош.

4. 15 років — так не багато поет прожив в Україні протягом свого життя. Ще коли Тарасу було 14 років він разом зі своїм паном Енгельгардтом виїхав з України, у якого був у наймах з дитинства, і потім відвідував зрідка Україну лише як гість…

5. У всьмому світі існує аж 1384 встановлених пам´ятників українському поету Шевченку, в Україні їх нараховується 1256. Інші монументи кобзаря прославляють його в США, Бразилії, Аргентині, Китаї, Канаді, Литві…

6. При житті Шевченка більше знали і цінували як художника, а не поета.

Сучасний, як ніколи!

    Україна незалежна не перший досяток років, але боротьба за свободу країни і за свободу кожної людини триває й досі. Ворог зовнішній стоїть на порозі, а вороги свої внутрішні долають з середини молоду державу. Щоб бути незламним та сміливо протистояти потрібен яскравий приклад для натхнення.

    Одна з постатей незламна і мужня  – це звичайно Тарас Шевченко. Його творчість надихає, укріплює духовні сили для супротиву рабству, деградації, страху. Шевченко, як пророк, неодноразово вказує нам, нащадкам, що ми народ який створений для щасливого і вільного життя, а не для нікчемного існування!


    Заповіт

    Як умру, то поховайте
    Мене на могилі
    Серед степу широкого
    На Вкраїні милій,

    Щоб лани широкополі,
    І Дніпро, і кручі
    Було видно, було чути,
    Як реве ревучий.

    Як понесе з України
    У синєє море
    Кров ворожу... отойді я
    І лани і гори —

    Все покину, і полину
    До самого Бога
    Молитися... а до того
    Я не знаю Бога.

    Поховайте та вставайте,
    Кайдани порвіте
    І вражою злою кров’ю
    Волю окропіте.

    І мене в сем’ї великій,
    В сем’ї вольній, новій,
    Не забудьте пом’янути
    Незлим тихим словом.



Коментарі