Сашко Лірник - майстер української химерної казки

  До 60-річчя від дня народження Олександра Власюка на дитячому відділі за участю учнів середніх класів проведена презентація книги "Казки Сашка Лірника", видавництва "Зелений Пес", ілюстрації Інокентія Коршунова, читачі дізнались про цікаві факти з біографії письменника, переглянули мультфільм по сценарію Сашка Лірника "Моя країна _ Україна." Нагороди Золоте перо (2011) Нагорода «За заслуги перед Збройними Силами України» (2016), Орден «За заслуги» 3 ступеню (2019) Сашко Лірник (Олександр Власюк) – казкар-лірник, автор телевізійних програм та телеведучий, музикант, у минулому учасник українського dark ethno гурту «Вій», постійний учасник етнофестивалів, волонтер, сценарист українськихфентезійних фільмів та мультфільму «Моя країна – Україна.»

Мій рідний край – земля моєї долі. Майя Руда



Руда Майя Григорівна народилась в с.Дзигівка на Вінниччині 5 травня 1968 року. В 1994 році закінчила Інститут журналістики Київського Національного університету ім.Т.Шевченка.
З 1987 по 2021 рік працювала в редакції районної газети «Ямпільські вісті» завідуючою відділом. 
 
Видала книги: поезії - «На струнах вічності» (2004), «Жасминовий сніг» (2021); прози - «Посланий із безсмертя» (2014).
Поезії друкувались в альманасі «Русалка Дністровая», багатьох колективних збірках та альманах. Багаторазовий  переможиця та дипломантка  Всеукраїнських та Міжнародних літературних конкурсів.

Проживає з сім’єю в місті Вінниця.

ДЕ ТЕЧЕ РІКА САМОГО БОГА
  
Я прийшла за радістю до літа,
В край, де жито сипле  промінці,
В надвечір’ї -коників  сюїта,
І  русалки бавляться  в ріці. 

Де з любистком обвінчалась м’ята,
І тремтить блаженство неземне,
Де вдяглась у біле рідна хата 
І з доріг виглядає мене.
 
Там, де берег лозами сповитий,
У п’янкім шаленстві чебрецю,
Де живі так спрагло хочуть  жити,
Хоч лоскочуть сльози  по лицю. 

Там, де подих скошеного сіна,
Вітром пестить маки  в пшеницях,
…Це ж моя Небесна Україна,
Пригорнулась серцем до Творця.

Розчинюсь у пахощах лілеї,
Як цнотлива вранішня роса,
Розіллю нектар душі своєї 
В пелюстки, де ніжиться краса.
 
За красу  віддам усе, що маю,
Хай  солодить  душу як бальзам,
Тільки край, що здавна зветься раєм,
У ворожі руки не віддам.

У трояндах Вінниця ласкава,
Срібний  Буг у зоряній росі,
І дзвенить   палке: «Героям  Слава!»
У  людськім оркестрі голосів.

Вже  не зранить Вінницю тривога, 
Пагінці  розквітнуть молоді, 
Де тече ріка самого Бога,
Там немає прихистку біді.

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ,  ЗОРЯНА ВІННИЦЯ!
 
Я люблю тебе росяна Вінниця, 
Зацілований Господом край, 
Вірю, все у житті моїм зміниться, 
Тільки в смуток мене не впускай!

 Розіллєшся над Бугом туманами,
Обійнявши і поле, і луг, 
І так райдужно бризнеш фонтанами,
Барви щастя розсієш навкруг. 

Ти дихнеш мені в душу трояндами,
Що рясніють обабіч доріг, 
Заворожиш святими талантами, 
Які край в своїх людях зберіг.

Миготить місто світлом і міниться 
В нескінченних потоках авто, 
Я люблю тебе, зоряна Вінниця.
Але так, як не любить ніхто!

Коментарі