Руда Майя Григорівна народилась в с.Дзигівка на Вінниччині 5 травня 1968 року. В 1994 році закінчила Інститут журналістики Київського Національного університету ім.Т.Шевченка.
З 1987 по 2021 рік працювала в редакції районної газети «Ямпільські вісті» завідуючою відділом.
Видала книги: поезії - «На струнах вічності» (2004), «Жасминовий сніг» (2021); прози - «Посланий із безсмертя» (2014).
Поезії друкувались в альманасі «Русалка Дністровая», багатьох колективних збірках та альманах. Багаторазовий переможиця та дипломантка Всеукраїнських та Міжнародних літературних конкурсів.
Проживає з сім’єю в місті Вінниця.
ДЕ ТЕЧЕ РІКА САМОГО БОГА
Я прийшла за радістю до літа,
В край, де жито сипле промінці,
В надвечір’ї -коників сюїта,
І русалки бавляться в ріці.
Де з любистком обвінчалась м’ята,
І тремтить блаженство неземне,
Де вдяглась у біле рідна хата
І з доріг виглядає мене.
Там, де берег лозами сповитий,
У п’янкім шаленстві чебрецю,
Де живі так спрагло хочуть жити,
Хоч лоскочуть сльози по лицю.
Там, де подих скошеного сіна,
Вітром пестить маки в пшеницях,
…Це ж моя Небесна Україна,
Пригорнулась серцем до Творця.
Розчинюсь у пахощах лілеї,
Як цнотлива вранішня роса,
Розіллю нектар душі своєї
В пелюстки, де ніжиться краса.
За красу віддам усе, що маю,
Хай солодить душу як бальзам,
Тільки край, що здавна зветься раєм,
У ворожі руки не віддам.
У трояндах Вінниця ласкава,
Срібний Буг у зоряній росі,
І дзвенить палке: «Героям Слава!»
У людськім оркестрі голосів.
Вже не зранить Вінницю тривога,
Пагінці розквітнуть молоді,
Де тече ріка самого Бога,
Там немає прихистку біді.
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, ЗОРЯНА ВІННИЦЯ!
Я люблю тебе росяна Вінниця,
Зацілований Господом край,
Вірю, все у житті моїм зміниться,
Тільки в смуток мене не впускай!
Розіллєшся над Бугом туманами,
Обійнявши і поле, і луг,
І так райдужно бризнеш фонтанами,
Барви щастя розсієш навкруг.
Ти дихнеш мені в душу трояндами,
Що рясніють обабіч доріг,
Заворожиш святими талантами,
Які край в своїх людях зберіг.
Миготить місто світлом і міниться
В нескінченних потоках авто,
Я люблю тебе, зоряна Вінниця.
Але так, як не любить ніхто!
Коментарі
Дописати коментар