Поетичний диліжанс
«Весна і жінка між собою схожі»
(до Міжнародного дня прав жінок і миру)
7 березня у форматі онлайн-трансляції співробітники Закладу культури "Вінницької міської централізованої бібліотечної системи" працівники бібліотеки-філії № 17 та бібліотеки-філії № 6 — Анастасія Дворницька та Леонід Борозєнцев до Міжнародного дня прав жінок і миру підготували поетичні читання «Весна і жінка між собою схожі».
Враховуючи події, що відбуваються в країні і те, що випадає сьогодні на долю українських берегинь, читання було розпочато віршем Катерини Калитко «Ось тобі, жінко, мова. Стріляй із неї...».
Ось тобі, жінко, мова.
Стріляй із неї.
Захищай себе до останнього подиху, і нізащо
не дозволяй їм наблизитися. Використовуй
вбудовану систему радіоперехоплення
і прилад нічного бачення.
Все це є всередині. І не бреши, що не вмієш.
Пильно відстежуй
дислокацію ворога і найменші його просування.
Підпусти на віддаль пострілу – а тоді припадай до прицілу і вже
не зволікай.
Набоїв припасено вдосталь, їх не шкодуй,
якщо ж скінчаться – виробляй їх зі слів,
тільки тоненькі жіночі пальці здатні на цю моторику.
І нізащо, нізащо не дозволяй їм наблизитися
до старої межі, на якій розляглася
батькова слива.
Як перейдуть її – доведеться іти врукопаш. Отоді вже
прохромлюй багнетом, ріж від вуха до вуха,
розпанахуй, роз'юшуй та оббіловуй,
поки світло перед очима остаточно не змеркне.
Як отямишся – погладиш колючу потилицю
синові-новобранцю, чоловікові милиці подаси,
а тоді – все спочатку.
Хто сказав, що кидаємо напризволяще?
Ми озброїли, як могли...
З текстів вінницьких авторів були також представлені вірші з добірок інтимної лірики Сергія Татчина.
Третім, не менш відомим в Україні та за її межами, автором (з текстами), з якими знайомили слухачів спікери, був Юрій Іздрик. Саме він ілюстрував збірку Катерини Калитко «Ніхто нас тут не знає, і ми - нікого», в яку входить заголовний текст читань.
Коментарі
Дописати коментар