Поетичний вечір Ірини Берези

  21 травня у бібліотеці-філії13 Дворницька Анастасія та Леонід Борозєнцев провели творческий краєзнавчий вечір вінницької поетеси Ірини Березі під назвою "Життя після життя". Сама назва заходу – символічна. Ірина Станіславівна вже багато років проживає та працює на теренах Вінниччини, а виключно на українській мові почала писати з початку повномасшабного у вторгнення. Її поезії проникливі, болючі, справжні. Це поезії людини, яка покинула рідне місто, звичну рутину життя, втратила знайомих та улюблену роботу, але попри все продовжила творити. Не можна залишити з байдужим до манери прочитання, темпу голосу, подачі літературного доробку. Більшість віршів про пережиті переживання, щирі емоції, війну… Невелика їхня частина — інтимної лірики, адже за її словами «щастя любити тишу». Тим не менш, кілька віршів було писв'ячено її чоловікові, відомому фотохудожнику Vadim Vadkoz Kozlovsky. Вадим Андрійович представивши добірку своїх власних світлин у фоторяді, виведеного на проекто

27 березня – Міжнародний день театру


Серед цікавих дат березня бібліотекарі надають особливого значення міжнародному дню театра. 27 березня відзначають своє професійне свято всі працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. День театру щорічно відзначають в усьому світі з 1961 року після відповідного рішення на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО. До цього свята бібліотекарі філії № 6 та № 17 Леонід Борозєнцев та Анастасія Дворницька підготували книжкову виставку, розглядаючи яку, читачі можуть дізнатися про українській театр, його видатні постаті та театри Вінниці.
Традиційно цей день проходить під девізом «Театри як засіб взаєморозуміння та зміцнення миру між народами». День театру — це свято всіх працівників театру, а не тільки акторів. Тут немає другорядних професій, тому цей день відзначають також режисери-постановники, продюсери, звукоінженери, сценаристи, світлотехніки, гардеробники та білетери.

Сьогодні на Вінниччині діє 2 професійних театри – обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М.К. Садовського та академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик».

Вперше про театр згадується в джерелах, що датовані 497 роком до н.е. В них говориться про проведення свята, присвяченого богу Діонісу. Перша будівля театру з’явилась у Римі в 55 році до н.е., там виконували вірші та невеликі п’єси, переспіви легенд та міфів.

Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, а через 24 роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.



Коментарі