Особливості Психологічної допомоги (До Всеукраїнського дня психолога)

        В Україні триває війна. Сьогодні під звуки сирен ми змушені періодично спускатися в сховища, новинні канали сповнені тривоги - саме життя наповнюється стресом, він накопичується, і його інтенсивність часом складно послабити. Мозок хоче захиститися і ці механізми захисту непогано було б навчитися підтримувати.
        Саме тому до Всеукраїнського дня психолога ми вирішили звернутись до практикуючого фахівця за порадами.

        Своїм досвідом із нами поділилася Ольга Басіста – гештальт-терапевтка, консультант з позитум підходу, автор власних проектів, поетка з Гнівані.

        Після того, як дорослі, діти та підлітки стають свідками травматичних подій, вони можуть отримати психологічну травму. Як говорити з людиною, що бачила страшні події?

Ольга відповіла на наші запитання та надала слушні рекомендації.

        Перед тим, як надавати допомогу людям, які її потребують: перш за все потрібно заспокоїтись самому. Про емоції не потрібно говорити, важливо щоб включилися інші зони мозку, також виключаємо фрази, схожі на "заспокойся, все пройде" Наша мова з потерпілим має бути трохи сповільнена, спокійна і чітка. Говоримо при потребі голосно: "Подивись на мене, ти мене бачиш?" Представтеся, запитайте ім'я людини. Запитати, куди ви йшли, що робили (коли зягуділа сирена, почалась травматична подія — назвіть ситуацію). Повторіть без емоцій все, що сказала людина. До, в час та після події.

1 Під час події може бути сильне відчуття самотності і безпорадності, тому важливо повернути відчуття єдності говорити одне одному "ми разом, я з тобою".

2 Говорити «заспокойся» не варто, слід сприяти якійсь діяльності, наприклад, дати завдання за чимось слідкувати, щось зробити, прибрати, підготувати, дати якесь завдання, де можлива фізична дія — це відновлює важливе почуття контролю для людини.

3 Спілкування має бути раціональним, ментальним, а не емоційним. Потрібні запитання, які вимикають думки, а не емоції, наприклад, «що зараз смачніше буде поїсти?», «яке взуття буде зручнішим?» Дати якесь завдання, де потрібно мислити, і воно може бути корисним для решти.

!!! Не варто говорити: «це нормально бути наляканим», краще дати завдання порахувати кількість стільців, палаток, людей біля тебе, або запитати, де знаходиться найближче безпечне місце.

4 Важливо також усвідомлювати події: потрібно розказати постраждалому послідовність подій, що було до та після події. Особливо підкреслити, що ця подія закінчилася. Всі реакції на ненормальну ситуацію - це нормально. Потрібно допомогти знайти життєвий ресурс, відволікти від події (прогулянка з собакою, все, по можливості, що допомагало раніше).

        Якщо людина у ступорі, потрібно підвищити голос, він має бути чітким, також можна дати в руки щось контрастне (лід, т.п.)

        Подивіться хто біля вас, порахуйте скільки вас.

        Запитайте ім'я тих, хто поруч, назвіть своє ім'я.

        Огляньте чи зручний на вас одяг?

        Дайте відповідь собі, де найближче знаходиться безпечне місце, що вам може дати зараз сил: яка їжа, музика, фільм, час з улюбленцем, якщо він з вами.

        Якщо можливо, намалюйте своє безпечне місце в уяві або на аркуші. Пропишіть в умі, або на аркуші план дій на сьогодні. Наприклад, почистити зуби, поїсти, почитати 1 сторінку, зробити фізичну вправу, нагодувати кота.

        *ПТСР – пост-травматичний стрес (en. Posttraumatic stress, PTS) – спектр станів та розладів психіки, які можуть розвинутися після важкої травми (фізичної або психологічної). Один із різновидів важкої психологічної травми – участь військового у бойових діях.

        З фахівцем розмовляли: Анастасія Дворницька, Леонід Борозєнцев