Щорічно 22 квітня відзначається Міжнародний День Землі, що знаменує початок сучасного екологічного руху. Мета цього дня – звернути увагу на проблеми навколишнього середовища.
В умовах сьогодення про що б ми не говорили (і про екологію насамперед!), ми дивимося на речі через призму війни в Україні.
з 24 лютого повномасштабне вторгнення росії до України завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів. Бойові дії також впливають на довкілля України.
Зараз навіть неможливо повністю оцінити вплив війни на довкілля через брак точної інформації. Збирати ці дані зараз вкрай небезпечно для фахівців, оскільки тривають активні бойові дії, також не вся інформація може бути озвучена публічно з тактичною метою.
Проте точно зрозуміло: чим довше триває війна, тим більше шкоди вона завдасть довкіллю, і тим більше наслідків ми матимемо в майбутньому. Як безпосередньо бойові дії, так і дії окупаційної адміністрації вплинули на природу захоплених регіонів.
Російське вторгнення насамперед - це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і водойм, підтоплення територій, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, виникнення лісових пожеж (в тому числі в зоні відчуження ЧАЕС) тощо.
Обстріли небезпечних об'єктів із подальшим вивільненням забрудників
Одними з перших постраждали нафтобази (саме вони в різних регіонах стали найпоширенішою категорією об'єктів техногенної небезпеки, що піддавались цілеспрямованим обстрілам). Всього постраждало не менше 60 нафтобаз та інших сховищ паливно-мастильних матеріалів у 23 областях.
Також групою цілеспрямованих обстрілів стали склади легкозаймистих речовин (лаки, фарби) та великі будівельні супермаркети мережі “Епіцентр”.
З інших об'єктів, що стали джерелом забруднення атмосфери внаслідок обстрілів, стали зруйнований газопровід у Харкові, що спричинило потужний вибух та ударну хвилю, яка пошкодила будівлі в житлових районах міста, у м. Світлодарську, де масштабна пожежа тривала кілька годин. Того ж дня авіація РФ завдала удару по газовій магістралі Донецьк–Маріуполь, де стався вибух і пожежа; по газопроводу на підприємстві Авдіївський коксохім, по газопроводу в м.Тростянці. Інформації про пошкодження газопроводів у відкритому доступі вкрай мало, хоча й відомо, що станом на 5 березня 2022 року внаслідок обстрілу зафіксовано влучання снарядів у мережу газотранспортної системи України у Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Київській, Донецькій, Луганських областях України.
У м. Суми на підприємстві “Сумихімпром” ракети влучили у цистерни з аміаком, утворивши зону ураження радіусом до 2,5 км, що можна зіставити з реальним використанням хімічної зброї. Також у м. Рубіжне росіяни підірвали цистерну з азотною кислотою.
4 квітня у Кременецькому районі на Тернопільщині силами ППО була збита крилата ракета. Її уламки пошкодили резервуари з органічними добривами, внаслідок чого відбувся витік хімікатів, основною складовою яких є аміак. Відбулося також забруднення води у річці Іква, що призвело до масової загибелі риби.
Склади боєприпасів
Російські війська атакували склади боєприпасів на території України, намагаючись виснажити українські запаси озброєнь. Такі вибухи та подальше розповсюдження залишків боєприпасів можуть створювати також гострі та хронічні ризики для здоров'я людей і для довкілля внаслідок вивільнення токсичних компонентів боєприпасів.
Прямі забруднення під час бойових дій
Вибухи боєприпасів, руйнування і згоряння військової техніки разом із пальним та боєкомплектами є джерелом значного забруднення атмосфери та ґрунтів. Неодноразово збиті літаки та гелікоптери падали у водойми і навіть у море, крім того, були знищені і декілька суден, в тому числі великий десантний корабель “Саратов”, на борту якого було до 1000 т пального і боєприпасів.
Окрім того болота, природні водойми та заболочені території зупинили десятки танків та важкої техніки окупантів. За приблизними підрахунками, 10-25 % усієї техніки противника були сповільнені або заблоковані водоймами.
Забруднення моря
З початку вторгнення російські війська атакували українські порти, а також судна під різними прапорами в Чорному морі. Так, на схід від Одеси, два кораблі (MILLENIAL SPIRIT і NAMURA QUEEN), що перевозили паливо та хімікати, були вражені та затонули, що спричинило локальний розлив та загоряння пального у морі.
Забруднення джерел водопостачання
Бомбардування міст і селищ, ймовірно, призвели до десятків поломок трубопроводів і непрацюючих насосних станцій, через що сотні тисяч людей залишилися без доступу до безпечної води. Пошкоджені очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське ВУВКГ», КП «Попаснянський водоканал», КП «Облводоканал» (м. Чернігів). Через це неочищені стічні води із Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної та частини Запоріжжя забруднюють поверхневі води.
Мінування і розмінування території
Під час бойових дій у містах а також після звільнення північної частини країни від окупаційних військ проводилось масове знешкодження нерозірваних боєприпасів. В різних випадках такими виявлялись навіть 500-кілограмові авіабомби. Важливо підкреслити, що вплив вибухів на довкілля не залежить від мети їх використання, шкода для довкілля під час знешкодження нерозірваних боєприпасів ніяк не менша ніж під час реальних бойових дій.
Найбільш поширеними проблемами для окупованих ПЗФ стали втрата контролю над дотриманням режиму установ ПЗФ; пошкодження території технікою, будівництвом окопів, фортифікацій і вирвами від вибухів; неможливість закупити корми для тварин (зоопарки, Асканія-Нова); розлякування тварин, що утримуються (зоопарки); неможливість доглядати за тваринами (зоопарки, реабілітаційні центри); руйнування загонів для тварин; замінування території ПЗФ; ситуація гуманітарної кризи серед працівників ПЗФ (неможливість купувати їжу, врата електроенергії, опалення; повна відірваність від ресурсів та можливості покинути територію; сплеск браконьєрства в зонах гуманітарної кризи; захоплення, пограбування або знищення офісів установ ПЗФ.
Починаючи з 12.03 розпочались активні спроби створення масштабної пожежі у зоні відчуження ЧАЕС. Такі дії проводились шляхом цілеспрямованих обстрілів реактивною артилерію. Після невдалих погодних умов в перші дні диверсійних спроб обстріли поновлювались у наступні дні. Внаслідок боїв навколо міст Гостомель, Буча, Ірпінь та Бородянка також загоралась велика кількість ділянок лісів. В результаті пожежі відбулись у західній частині Чорнобильської зони. Загальна площа території, що горить або була нещодавно пройдена вогнем, – понад 7600 га. Переважно це ліси або перелоги. Ще понад 6400 гектарів лісів горить біля населених пунктів Народичі та Радча, дещо західніше Чорнобильської зони.
Частково загоряння відубвались через використання фосфорних бомб, що мають запалювальний ефект. Замість вибуху в місці падіння боєприпасу, такі бомби запалюють територію та пропалюють більшість природних і техногенних матеріалів. Такі бомби застосовувались військами РФ на Донеччині, Луганщині та західних околицях Києва
Коментарі
Дописати коментар